Рожденью нужен судоржный толчок -
Что наша жизнь? - Лишь родовые схватки,
И пробегает между нами ток
От мАкушки и вниз до самой пятки.
Уже сформировалось изнутри
То, что должно внезапно проявиться -
События, явления, мечты
И планы, что не могут провалиться.
Горяч, как бич, внезапен, словно тать,
Удар, что неизбежно потрясает,
Душа, как изнеможенная мать,
Опять в деторождении страдает.
Уснувши, сердце вновь поражено,
Сквозным кинжалом незнакомой силы,
И рвётся жизнь, как рвётся волокно,
Держась лишь на терпеньи сухожилий.
И этот принцип - в трении полов,
И этот принцип - в трении событий,
И этот принцип - в трении основ,
И этот принцип - в трении соитий.
Крепись! Рождаться в боли нам дано,
Сквозь череду побед и поражений,
И жизни нашей лучшее вино
Придет после закваски и брожений.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
